До великої війни ГО «Нова Дружківка» втілювала на Донеччині проєкти, орієнтовані на освіту, медицину, культуру. Часи змінилися – відреагували на нові запити й активісти. Сьогодні їхній хаб став центром гуманітарної допомоги. Ще один новий напрямок роботи – безпековий.
«Нова Дружківка» вголос заявила про себе 2016 року. П’ятеро молодих хлопців відчули тоді, що прийшов час змін. І вирішили їх не чекати, а створювати.
– Ми й до того були активними жителями свого міста, – згадує керівник ГО «Нова Дружківка» Сергій Пронкін. – Але просто цікавих ініціатив вряди-годи нам стало замало. Ми хотіли бачити результат, а для цього потрібна системна робота. Ось так виникла ідея створити громадську організацію.
Не шукали простих шляхів – отримали цікавий досвід
Активісти хотіли жити у сучасному, по-європейськи комфортному місті – у «новій» Дружківці. Тож почали діяти. Їхні лави поповнювалися такими ж завзятими містянами.
– Важко згадати рік, коли я стала частиною команди, натомість я добре пам’ятаю інтернет-журнал «Халва»., коли мені захотілося спробувати себе у медійній галузі. Коли той проєкт закінчився, виникали інші ініціативи та активності, до яких могли залучатися всі охочі, – розповідає одна з активісток організації Світлана Агаджанян.
Було непросто. Перший відчутний спротив очікувано був з боку місцевої влади.
– Напевно, вони відчували конкуренцію, але ми й не розраховували на те, що буде легко. Ми були готові до різних викликів та відгуків – як позитивних, так і негативних. Критика – це частина громадської роботи, задля її ж вдосконалення, – каже Сергій.
«Нова Дружківка» принесла у маленьке місто на Донеччині перші урбаністичні фестивалі, ярмарки, плогінг – поєднання фітнес-активностей зі збиранням сміття. Активісти створювали громадські простори, вчили громаду комунікувати з владою, співпрацювали з поліцією, школами та медичними закладами. Загалом організація реалізувала понад пів сотні великих проєктів на користь громади. Щороку на її розвиток вони залучали в середньому до трьох мільйонів гривень.
Для Світлани найцікавішим досвідом є «Дружківка Урбан Фест», а найкориснішим – проєкт Open School, який став таким собі місточком для співпраці з педагогами у реалізації освітніх ініціатив, зокрема й неформальних та пов’язаних з інклюзією.
А Сергій пишається одним з останніх «довоєнних» проєктів – створенням громадської ресурсної кімнати спільно з ДСНС:
– Рятувальники максимально використовували сучасне обладнання для взаємодії з дітьми, а школярі отримували навички безпечної поведінки на практиці. Я бачив позитивні відгуки і вважаю цю ініціативу мега корисною.
Партнерство з рятувальниками, до речі, з початком війни не закінчилося, навпаки. За фінансової підтримки міжнародних донорів «Нова Дружківка» тепер допомагає їм з обладнанням. Дві плаваючі мотопомпи, 20 тактичних та 65 налобних і ручних ліхтарів, 10 обприскувачів для гасіння степових пожеж, 30 захисних рукавичок для пожежників отримала нещодавно Державна пожежно-рятувальна частина №45, яка бореться з наслідками ракетних ударів не тільки у Дружківці, а й на території інших громад Донеччини. За словами командира підрозділу Олега Самсоненка, така допомога від місцевих активістів вкрай важлива та своєчасна.
Після Перемоги більше не «ремонтуватимемо», а будуватимемо нове
– Сьогодні перед нашою громадою і країною стоять нові виклики. Війна змінила наше життя. Пріоритети змінилися. Ми не можемо стояти осторонь, тож налаштовані й далі працювати у гуманітарному напрямку, допомагати людям – каже Сергій Пронкін.
Нині команда організації працює не в повному складі. Війна розпорошила людей: хтось поїхав з міста, хтось змінив сферу діяльності. Але кістяк продовжує свою місію і готується до релокації – працювати з тими запитами, з якими сьогодні повсякчас стикаються вимушені переселенці. Для переїзду обрали Кропивницький, куди наразі евакуюється переважна більшість людей з Донецької області.
Керівник організації вважає, що кращі проєкти ще попереду:
– Ми обов’язково повернемося в рідну Дружківку після Перемоги. І більше не будемо там «ремонтувати» старе, переробляти радянське – ми будуватимемо нову громаду з європейськими цінностями.
Лілія АНДРУСИК/Громада